Сьогодні, 9 листопада, українці у всьому світі відзначають надзвичайно важливе свято – День української писемності та мови.Це свято започаткували ще у 1997 році, коли президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови у консолідації українського суспільства видав Указ «Про День української писемності та мови».Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – День вшанування преподобного Нестора-літописця. Дослідники вважають, що саме з його праці розпочинається писемна українська мова.
Українська мова носить у собі історію нашого народу, всю красу та міць поетичного слова. Чудова мелодія солов'я, могутня пісня лісів і полів, дитячий лепет і мамина колискова — звучить у нашій рідній мові й залишається в пам'яті назавжди.
Я насамперед звертаюся до величі і сили нашого слова, його могутньої тисячолітньої історії і високої духовної, літературної і народної культури, що належать не лише нам і нашій державі, а й всьому світу. Від найглибших традицій і з часів давніх літописів, «Слова о полку Ігоревім» і Острозької Біблії нашою мовою говорить серце і душа української землі. З гідністю і шаною ми маємо усвідомлювати велику вагу рідного слова і особисту відповідальність за нього перед минулим, сьогоденням і майбутнім.
Утвердження нашої державності розпочиналося з боротьби за мову. Від повноцінного відновлення мовного здоров'я України залежить національне відродження усіх найглибших творчих, будівничих і культурних сил Українського народу. Цю дорогу маємо пройти впевнено, твердо і водночас з мудрістю і толерантністю у ставленні до кожного, хто тільки повертається до першоджерела.
Українською мовою промовляє дух нашої свободи. Так само, як відновлена воля і демократія, державна мова потребує нині щоденної праці і підтримки. Реальне і повсюдне зміцнення її позицій має водночас виконати дуже важливу і справедливу місію – сприяти дійсно цивілізованому захисту прав національних меншин, упосліджених радянським режимом, і стати природним та єднальним фактором міжнаціонального спілкування у нашій державі.
Наша мова належить до мов великих європейських і світових народів. Ознайомлення інших націй з нашим словом є одним з принципових завдань, які має здійснювати українська держава. У кожному з напрямів цієї роботи дуже важливою є атмосфера суспільної злагоди, терпимості і порозуміння, що повинна стати нашим спільним оберегом проти будь-яких політичних спекуляцій і навмисних розколів.
Наш народ – єдиний. Його мова – це велика основа для єдності всієї держави і духовна гарантія її майбутнього.
Бажаю усім нам любові, щастя, взаємного розуміння і допомоги, щоб жити за Словом, з якого почалася Україна.
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім'я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
МОВА - ДУША НАРОДУ
Ви знаєте, душа - це дуже мало,
Бо мова - то одвічний скарб життя.
Це - стукіт серця, гордий і тривалий,
Я у поняття "рідна моя мова",
Вкладаю так багато міркувань:
Це - сонце в небі, це -
дарунок Бога,
Це - тисячі надій і сподівань.
Це - моя мама, лагідна та ніжна,
Це - тато мій, рішучий та
палкий.
Ці люди вчать мене безгрішно,
Любити мову, як своїх батьків.
Моя ж ти квітка, українська мово,
Якби ж могла тебе я обійнять,
То від збагнення щастя
неземного,
Я, як на сповіді, хочу тобі сказать,
Що ніякі слова, ніякі вчинки,
Не зможуть розтоптать мою любов.
Віддам життя своє все по краплинці,
Та не зречусь тебе я знову й знов.
Для мене ти, мов дівчина прекрасна,
Для мене ти, мов яблуня в цвіту.
Для мене ти - весна, погожа, тепла, ясна,
Дорога до батьків, якою йду.
Де б не блукала я незнаними світами,
Та завжди прийду я на
батьківський поріг.
Мене зустріне там разом з батьками,
Співуча мова - світлий оберіг!
Коментарі
Дописати коментар