Методична робота

 

Виступ на методичному об’єднанні  педагогів- організаторів на тему:

«Формування системи національно-патріотичного виховання  учнівської молоді  в умовах сучасної школи»

Виховує кожна хвилина життя

та кожен куточок землі,

кожна людина з якою особа,

яка формується, стикається

часом ніби випадково, мимохідь.

В. Сухомлинський

Історична доля української нації складається так, що в період відновлення своєї державності український національний організм вступив ослабленим мужньою, багатовіковою та збройною боротьбою за національне визволення та відновлення своєї державності, довготривалим перебуванням у підневільному стані, коли планово винищували українську духовну та інтелектуальну еліту, організовували нелюдські експерименти та голодомори.

У всі часи та й всіх народів світу серед важливих факторів формування національної самосвідомості була жива пам’ять про національних героїв, що передавалися з уст в уста, від дідів та батьків до синів та онуків, на основі якої народ витворював для себе національно-ідеальні типи, яких огортали ореолом святості, на вчинках яких вчилися, дії яких наслідували молоді покоління.

Стрижнем усієї системи виховання в Україні є національна ідея, яка відіграє роль об’єднуючого, консолідуючого фактора у суспільному розвиткові, спрямованого на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина своєї держави. Національний характер виховання полягає у формуванні молодої людини як громадянина України незалежно від етнічної приналежності.

Головна мета проекту «Україна - єдина країна», який запроваджено в школі набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді, незалежно від національної належності, рис громадянина Української держави, розвиненої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури. Завдання проекту:

•   Забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних та власних інтересів;
•   Формування національної свідомості і людської гідності, любові до рідної землі, родини, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати;

•   Забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, старших, культури та історії рідного народу;
•   Формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови;
•     Виховання духовної культури особистості та створення умов для вільного формування нею власної світоглядної позиції;
•   Культивування найкращих рис української ментальності - працьовитості, індивідуальної свободи, глибокого зв’язку з природою, толерантності, поваги до жінки, любові до рідної землі;
•   Забезпечення високої художньо-естетичної культури, розвиток естетичних потреб і почуттів;
•   Створення достатньої організаційної, кадрової, науково-методичної, матеріально-технічної бази для забезпечення оптимальної ефективності процесу вивчення української мови та літератури з метою досягнення високого рівня володіння нею випускника.

Мета проекту: Становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудову­вати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднан­ню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві.

 

Пошуковий	Визначення теми, аналіз проблеми, постановка мети, обговорення методів дослідження.
Аналітичний	Аналіз вхідної інформації, пошук оптимального способу дослідження мети проекту, побудова алгоритму діяльності.
Практичний	Виконання запланованих кроків.
Презентаційний	Оформлення остаточних результатів.

Характеристика проекту:

•  За кінцевим результатом: практико-орієнтованим;
•  За кількістю учасників: колективний;
•  За тривалістю: середньотривалий;
•  За характером контактів: внутрішній.

Домінуючий у проекті вид діяльності: творчий

Предметно-змістовий напрямок: міжпредметний (українська мова,

література, історія, музичне мистецтво, образотворче мистецтво, фізична культура тощо)

Характер координування проекту: безпосередній.

Характер взаємозв’язків - серед  педагогічного колективу, учнів школи та їхніх батьків.

Кількість учасників проекту: особистісні, парні, групові.

Методи: розповідь; діалог; спостереження; полеміка; бесіда; театралізована гра; моделю­вання навчальних ситуацій.

Форми: місячники; класні години; експози­ції; зустрічі з ветеранами; спартакіади; акції; концерти; творчі конкурси, вікторини, дис­пути; екскурсії; навчально-тренувальні збори старшокласників; літературно-музичні компо­зиції; пошукова робота.

Вибираючи форми і методи національно-патріотичного виховання, слід ураховувати психологічні та вікові особливості шко­лярів.

Форми виховної роботи у 5-8-х класах: класні збори, ко­лективні творчі справи, уроки мужності, акції, правові вік­торини, ситуаційно-рольові ігри.

Форми виховної роботи у 9-11-х класах: симуляційні ігри, правові тренінги, диспути, конференції, проекти, уроки-реквієми. 

Ці та інші форми роботи вимагають організації міжособистісного інтерактивного спілкування в різних видах соціально значущої діяль­ності (методи педагогічно­го впливу, методи соціальної взаємодії, методи самоорга­нізації життєдіяльності шко­лярів). Залучення дітей до участі в різноманітних су­спільно корисних справах, сприяє розвитку в них гро­мадської активності, патрі­отичної свідомості, відпові­дальності та мужності, готовності працювати на користь Батьківщини, захищати та зміцнювати її міжнародний авторитет.

• сформуються цілісні уявлень школяра про національні традиції українського народу, суспільство, державу, красу української мови, національних пісень, танців, поезії тощо;
•  учасники проектної діяльності оволодіють вмінням успішної взаємодії з учителями, батьками, представниками творчих професій;
•  діти отримають можливості на практиці відчути атмосферу української культурної спадщини;
• залучаться до колективної діяльності (співпраці в команді)

Очікувані результати

• Покращення мовно-літературної грамотності учнів;
• Підтримка обдарованих школярів;
• Підвищення якості освіти.

ПЛАНУВАННЯ ЗАВДАНЬ І РЕАЛІЗАЦІЯ:

Заходи, спрямовані на національно-патріотичне виховання в урочний час

№ п/п	Заходи			Термін		Виконавці, відповідальні
1.	Проведення факультативних занять із патріо­тичної тематики			Протягом року		Вчителі предметники
2.	Проведення бібліотечних уроків із патріотич­ної тематики			Протягом року		Бібліотекар школи
3.	Проведення уроків історії, літератури, сус­пільствознавства, музичного мистецтва, образотворчого мистецтва, основ здоров я, основ захисту Вітчизни з патріотичної тематики.			Протягом року		Вчителі-предметники
Виховання патріотизму в позаурочний час. Проведення масових загальношкільних заходів
1.	Проведення місячників громадянського, національно-патріотичного виховання			Жовтень, лютий, травень		Заступник директора з виховної роботи
2.	Заходи присвячені перемозі над німецько-фа­шистськими загарбниками. (Визволення Украї­ни та свого населеного пункту від німецько-фа­шистських загарбників )			Жовтень, березень, травень		Педагог-організатор
3.	Зустрічі з учасниками Другої світової війни, героїв тилу, воїнами-інтернаціоналістами, учасниками АТО			Протягом року		Класоводи, класні керівники
4.	Конкурси читців «Мова моя калинова», «Со­борна Україна», «Нащадки перемоги», «Про що співає Земля»		Листопад, січень, березень				Бібліотекар школи, класні керівники, вчителі словесники
5.	Конкурс строю та пісні «Козацькому роду нема переводу»		Жовтень				Педагог-організатор, класні керівники, учитель основ захисту Вітчизни
6.	Фестиваль політкультурності		Грудень				Класні керівники, педагог-організатор
7.	Конкурси малюнків із патріотичної тематики		Протягом року				Вчитель образотворчого мистецтва
8.	Конкурс інсценованої військової пісні		Грудень				Класні керівники, вчитель музичного мистецтва, педагог організатор
9.	Фотоконкурс «Моя Україна», «Куточки рідного села»		Протягом року				Педагог-організатор, заступник директора з виховної роботи
10.	Акції «Ветеран живе поруч», «Від щирого серця»		Протягом року				Педагог-організатор, заступник директора з виховної роботи
Робота педагогічного колективу з учнівськими  колективами
1.	Години спілкування Г/с "Дивись, не забудь: людиною будь” (6 клас). Г/с "Козацькому роду, нема переводу” (7 клас). Г/с "Україно! Ти моя Молитва” (8-10 класи). Г/с "Моя рідна Україна” (1 клас). Г/с "Вірю в соборну Україну” (10 клас). Г/с "Моя земля – земля моїх батьків” (4 клас). Г/с "Історія кожного – літопис нашого краю” (3 клас). Г/с "Український вертеп” (11 клас). Г/с «Моя мова веселкова». Бесіда для учнів 1 - 4 класів Г/с «Калина з маминої пісні» ,5 - 8 класів Виховна година для учнів Г/с «Мій рідний край – моє село!» - 5 клас Г/с «У ріднім краї серце співає – одна Україна – і двох не буває! » - 9-11 класи Г/с «Державний прапор України – святиня народу» - 7-8 класи Г/с «Я – громадянин своєї держави» - 10-11 класи Г/с «У єдності наша сила: День Соборності України» - 9-11 класи		Вересень - травень				Класоводи, класні керівники
2.	Родинні свята Р/с "Матусю рідненька, ти все на світі знаєш” (2-3 клас). Р/с "Шануй батька й матір своїх” (1-6 класи). Р/с "Родовідне дерево моєї родини” (1-6 класи). "Пам'ять родоводу” (5-8 класи). "День родини” (1-2 класи).		Березень				Класоводи, класні керівники
3.	Відновлюємо народні традиції 3-4 кл. – Ремесла мого села (зустрічі з майстрами села)  2-7 кл. - „Любимо ми Україну, знаємо пісню її солов’їну”  пісенний конкурс 8-9 кл. - Зустрічі у творчій майстерні «Митці мого села» 9-11 кл. «Історія українського козацтва» (Конференція) 9-11 кл. «Славні імена земляків» (Зустріч-презентація)		Грудень-березень				Класоводи, класні керівники
4.	Інтегровані виховні години 8 кл. - „Мій край - моя історія жива” - літературний журнал 10-11 кл. - „Молитва за Україну”  1-4 кл.  вчителі фізичного виховання школи - «Козацькі розваги» Виставка книг та дитячих малюнків «Моя Україна – єдина країна» 9-11 кл. загальношкільний захід ««Духовна єдність поколінь – минулих, сучасних і майбутніх» 10-11 кл. інтелектуальна гра «Всім серцем любіть Україну свою» Розважально-інтелектуальна гра «Живи, Україно! Живи для краси, і сили, і слави, і волі» 7-11 класи презентація творчих робіт «Моя країна - Україна»		Вересень-квітень				Класоводи, класні керівники, педагог-організатор, заступник директора з виховної роботи, вчителі- предметники
Екскурсійно—туристична діяльність
1.	Організація екскурсій по населеному пункту	Протягом року					Класні керівники
2.	Організація еколого-туристичних походів	Протягом року					Класні керівники, ке­рівник гуртка «Спортивний туризм»
Фізкультурно-оздоровча та військово-спортивна діяльність
1.	Проведення Дня здоров'я	Двічі на рік					Заступник директора з виховної роботи, вчителі фізкультури, педагог-організатор
2.	Проведення спортивних змагань до Дня захис­ника Вітчизни та Дня Збройних сил України	Жовтень, грудень					Педагог-організатрр, вчителі фізкультури
3.	Участь у спортивних турнірах із футболу, бас­кетболу, волейболу, легкої атлетики, стрільби	Протягом року					Вчителі фізкультури
4.	Спортивне орієнтування	Квітень					Вчителі фізкультури
Краєзнавство
1.	Проведення тематичних класних годин з істо­рії свого населеного пункту та його вулиць	Протягом року					Класоводи, класні керівники, вчителі суспільних дисциплін
2.	Зустрічі з видатними людьми рідного села	Протягом року					Класоводи, класні керівники, вчителі суспільних дисциплін
3.	Пошукові, проектні роботи з історії, природи, культури рідної країни	Протягом року					Вчителі-предметники
4.	Робота куточка бойової слави	Протягом року					Керівник музею
Суспільно-корисна праця
1.	Конкурс «Мій затишний і чистий клас»				Протягом року			Класоводи, класні керівники
2.	Організація прибирання та озеленення шкіль­ної території. Проект «Парад квітів біля школи»				Протягом року			Класоводи, класні керівники, вчитель трудового навчання
3.	Організація прибирання території біля пам'ятників воїнам визволителям, пам’ятних знаків вшанування жертв голодомору та тих хто загинув за свободу України				Протягом року			Класні керівники, вчитель трудового виховання
4.	Надання допомоги ветеранам війни та учасни­кам бойових дій				Протягом року			Заступник директора з виховної роботи, педагог- організатор
Методичне забезпечення
1.	Створення CD-, аудіо-, кіно-, відеотеки патріо­тичної тематики							Заступник директора з виховної роботи
2.	Розробка сценаріїв традиційних заходів національно-патріотичної тематики							Заступник директора з виховної роботи, педагог-організатор, класоводи, класні керівники
3.	Висвітлення досвіду роботи з вихованцями школи в засобах масової інформації та на сайті школи							Центр «Новини»
4.	Поповнення бібліотечного фонду літературою патріотичного змісту							Бібліотекар школи

Структура діяльності класного керівника

під час роботи над проектом

№ з/п	Етапи діяльності	Учні, вчителі, батьки	Педагог- організатор	Способи організації взаємодії
1	Підготовка. Визначення теми та мети проекту	Обговорення пошук інформації	Розповідає про задум, мотивує, допомагає у визначенні завдань	Навчальний діалог
2	Планування	Формулюють завдання, обговорюють їх	Коригує, пропонує ідеї, висуває пропозиції	Навчальний діалог
3	Прийняття рішень	Обирають оптимальний варіант	Спостерігає, непрямо керує діяльністю	Ситуація вільного вибору, дискусія
4	Збір інформації	Збирають інформацію	Спостерігає, непрямо керує діяльністю	Ситуація вільного вибору
5	Аналіз інформації, створення виховного продукту	Аналізують інформацію, проводять репетиції	Спостерігає, коригує, радить	Ситуація вільного вибору, репетиція
6	Захист проектів, колективний аналіз	Презентують проекти, проводять концерти, конкурси, вистави, оцінюють зусилля, використані можливості, творчий підхід	Обговорює разом з дітьми	Організація свят, конкурсів, змагань тощо.

Методичні рекомендації для класних керівників призначені для роботи з дітьми шкільного віку щодо даного проекту

    1.Наявність значущої в дослідницькому плані проблеми, що потребує інтегрованих знань,дослідницького пошуку.

  2.Самостійна діяльність учнів. Вона може бути груповою, парною чи індивідуальною.

3.Використання дослідницьких методів.

   4.Структурування змістової частини проекту із зазначенням по­етапних результатів.

    5.Проектна діяльність завершується реальним практичним        резуль­татом. 

   6.Матеріали дослідження оформляються у вигляді альбому, збір­ника, плану-карти, фільму, виставки, путівника тощо.

    7. Відбувається публічний захист проекту (презентація).

 8.За підсумками роботи здій­снюється ґрунтовний аналіз проектних дій та виготовленого продук­ту.

 Якщо потрібно, пропонуються корективи, дається оцінка, виро­бляються пропозиції та рекомендації щодо можливого використання проектного продукту.

 Патріотичне виховання — це сфера духовного життя, яка проникає до всього, що пізнає, що здійснює, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується.

В. Сухомлинський

Сьогодні Україна проживає один із найсуворіших періодів становлен­ня та розвитку. Відбувається випробовування народу на стійкість, муж­ність, порядність. Саме в такі періоди загартовується сила і дух нації, ви­кристалізовуються її цінності, торується нелегкий шлях до суверенності.

З урахуванням суспільно-політичної ситуації, що склалася в Украї­ні, дедалі більшої актуальності набуває виховання в молодого поколін­ня почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнен­ня країни, активної громадянської позиції тощо. За умов поліетнічної держави патріотичне виховання має сприяти цілісності, соборності України, що є підґрунтям української національної ідеї. Визначальною рисою українського патріотизму має бути його дієвість, спроможна перетворювати почуття на конкретні справи та вчинки на користь держави. Справжній патріот повинен мати активну життєву позицію, своїми справами та способом життя сприяти якісним змінам ситуації в країні на краще. Для формування такої свідомості особистості має бути успішно реалізована цілісна система патріотичного виховання.

Патріотизм — складне та багатогранне поняття, один із найваж­ливіших компонентів індивідуального та суспільного способу життя.

На особистісному рівні патріотизм виявляється у свідомості люди­ни, її моральних ідеалах і цінностях, реальній поведінці та вчинках. Це звичайний моральний стан життя людини. Він виявляється не лише в незвичайних ситуаціях, але й у повсякденному виконанні особисті­стю своєї роботи, яка приносить користь і людині, і суспільству. Отже, суб’єктом — носієм патріотизму є сама людина. Завдяки її творчій праці, любові, відданості розвивається почуття патріотизму.

Важливою ланкою патріотичного становлен­ня громадянина України є освіта, тому що вона — єдиний соціальний інститут, через який прохо­дить кожна людина з набуттям при цьому кон­кретних рис особистості, фахівця та громадянина.

Патріотичне виховання дітей та учнівської молоді — це комплексна, системна та цілеспрямова­на діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, школи, інтпих соціальних інститу­тів щодо формування у молодого покоління висо­кої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, го­товності до виконання громадянського та конститу­ційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становлен­ню її як правової, демократичної, соціальної держави.

Зміст методичної роботи в контексті націо нально-патріотичного виховання має визначатись як загальною метою виховання патріотизму учнів, так і конкретними завданнями, які відповідали б реальному рівню готовності педагогів до здійснен­ня діяльності у цьому аспекті та є комплексом культурологічних, методологічних, педагогічних і методичних проблем, розв’язання яких забезпе­чуватиме досягнення визначених цілей і завдань підготовки педагогів до національно-патріотично­го виховання учнів.

Наш Рахнівсько-Лісовий ліцей впроваджує ті тех­нології, форми, методи, які найкраще сприятимуть реалізації виховного потенціалу закладу та ство­рюватимуть умови для формування і становлення учня як громадянина-патріота, здатного розбудову­вати суверенну Україну, творити себе та своє життя.

Ми усвідомлюємо, що без розвитку люд­ської гідності, громадянськості, патріотизму, чес­ності, толерантності, працьовитості не може бути ні вільної особистості, ні добробуту українського народу, ні правової держави, ні рівноправної інте­грації до європейського співтовариства.

                       

ПРОЄКТ НА ТЕМУ "МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ МАСОВИХ ВИХОВНИХ ЗАХОДІВ З МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ"

ПЛАН

 

1. Поняття позакласної та позашкільної виховної роботи в початкових класах .

 2. Масові, групові та індивідуальні форми виховної роботи.

 3. Індивідуальні форми виховної роботи.

1. Поняття позакласної та позашкільної виховної роботи в початкових класах

Важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час. Таку роботу називають позакласною та позашкільною.

Позакласна робота — різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи.

Позашкільна робота — освітньо-виховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва.

Обидва види роботи мають спільні завдання і передбачають застосування переважно однакових засобів, форм і методів виховання.

Завдання позакласної та позашкільної роботи — закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання.

Її зміст визначається загальним змістом виховання школярів, який передбачає розумове, моральне, трудове, естетичне і фізичне виховання.

Позакласна та позашкільна робота будується на розглянутих раніше принципах виховання, проте вона має і свої специфічні принципи:

Добровільний характер участі в ній. Сприяє тому, що учні можуть обирати профіль занять за інтересами. Педагоги за таких умов повинні ретельно продумувати зміст занять, використовуючи нові, ще не відомі учням факти, форми і методи, які б посилювали їх інтерес.

Суспільна спрямованість діяльності учнів. Цей принцип вимагає, щоб зміст роботи гуртків, клубів та інших форм діяльності, відповідав потребам розбудови української держави, відображав досягнення сучасної науки, техніки, культури і мистецтва.

Розвиток ініціативи і самодіяльності учнів. У позакласній і позашкільній діяльності слід ураховувати бажання школярів, їх пропозиції, щоб кожен із них виконував цікаву для себе роботу.

Розвиток винахідливості, дитячої технічної та художньої творчості. Під час занять перед учнями слід ставити завдання пошукового характеру: створення нових приладів, удосконалення наявних; приділення особливої уваги творчому підходу до справи тощо.

Зв'язок з навчальною роботою. Позакласна та позашкільна робота повинна бути логічним продовженням навчально-виховної роботи, яка здійснюється на уроках. Так, знання з фізики можуть бути поглиблені й розширені на тематичному вечорі, а з літератури — під час обговорення кінофільму чи спектаклю за літературним твором.

Використання ігрових форм, цікавість, емоційність. Реалізація цього принципу потребує широкого використання пізнавальних ігор, ігор з комп'ютерами, демонстрування цікавих дослідів та ін.

2. Масові, групові та індивідуальні форми виховної роботи

Позашкільні форми організації виховання молодших школярів поділяють на масові, групові (гурткові), індивідуальні.

Масові форми виховної роботи

До них відносять тематичні заходи, інтелектуальні ігри, тижні з різних предметів, зустрічі з видатними людьми, огляди, конкурси, подорожі, виставки тощо.

Тематичні заходи, інтелектуальні ігри, присвячують різноманітним аспектам науки, техніки, спорту, явищ природи тощо. У їх підготовці й проведенні беруть участь самі учні під керівництвом класоводів.

Ранки-зустрічі, вікторини. Практикують у роботі з молодшими школярами.

Показниками ефективності масових форм позашкільної діяльності здебільшого вважають кількісне охоплення, активність самих учнів.

Групові форми виховної роботи

До цих форм належать години класоводів: гуртки художньої самодіяльності, екскурсії, походи та інші.

Година класного керівника — дієвий засіб формування у школярів наукового світогляду і моральної поведінки. Тематику таких годин розробляє класний керівник з урахуванням особливостей колективу учнів, їх проводять у формі етичної бесіди, лекції, диспуту, усного журналу, зустрічі з цікавими людьми, обговорення книг та ін. Годину класного керівника наприкінці кожного місяця доцільно присвятити підведенню підсумків навчально-виховної роботи класу.

Орієнтовна структура і зміст години класного керівника:

1. Підготовчий етап. Передбачає повідомлення учням теми, основних її питань для попереднього обдумування; доручення окремим із них самостійно підібрати матеріал, залучення учнів до читання літературних творів, статей, журналів, газет, перегляду кінофільмів, спектаклів, телепередач, добору ілюстративних матеріалів, репродукцій картин, портретів, плакатів, виготовлення таблиць, схем; проведення анкетного опитування. Вся ця робота стисло фіксується в конспекті.

2. Зміст години класного керівника:

а) вступна частина — повідомляється тема, мотивується її актуальність і необхідність, вказуються основні питання, визначаються завдання, які треба вирішити, учнів у загальних рисах вводять у суть теми. Вступ розрахований на 3—7 хв.;

б) основна частина — всебічно висвітлюють суть теми, ґрунтовно розкривають головні її питання, пояснюють зміст невідомих понять, наводять приклади, які б спонукали учнів до гуманних вчинків, пробуджували позитивні почуття і викликали осудливе ставлення до негативних дій. На цьому етапі переглядаються і аналізуються кіно і діафільми, репродукції творів видатних художників, обговорюються прочитані твори, книги, журнальні чи газетні статті, прослуховуються фонозаписи, виступають запрошені, учні класу. Для виступів запрошених осіб, перегляду й аналізу кіно та діафільмів, картин художників, обговорення книги, статті, дається лише план. Основна частина триває до 35 хв.;

в) підсумкова частина — короткі висновки й узагальнення на основі матеріалу, що розглядався, стислий аналіз виступів, а за потреби — їх доповнення чи уточнення, підсумки сказаного, спонукання учнів до формування в собі позитивних якостей, про які йшлося, завдання для самостійної роботи над собою, рекомендування певної літератури для самостійного читання;

г) підсумкове слово класного керівника (5—7 хв.). Класний керівник має подбати, щоб учні не були пасивними слухачами і спостерігачами, а брали активну участь у проведенні цього заходу.

Тему класної години доцільно дати учням заздалегідь, а також розподілити необхідну літературу, підготувати питання, які їх цікавлять, зібрати місцевий матеріал (цифри, факти, спогади тощо).

Важлива роль у позакласній виховній роботі належить гурткам художньої самодіяльності. Виховна цінність участі учнів у їх роботі полягає в тому, що мистецтво естетично розвиває їх, пробуджує почуття відповідальності, колективне переживання успіхів і невдач. Учні мають змогу виявити свою творчість. Учасники художньої самодіяльності краще розуміють і відчувають красу мистецтва і природи, людських стосунків, більше тягнуться до книги. Ретельно слід підходити до репертуару художньої самодіяльності.

3. Індивідуальні форми виховної роботи

Потреба індивідуального підходу зумовлена тим, що будь-який вплив на дитину переломлюється через її індивідуальні особливості, через «внутрішні умови». Необхідною умовою успішної індивідуальної роботи є вивчення індивідуальних особливостей учнів. Щоб впливати на особистість, треба її знати. Передусім важливо встановити довірливі, доброзичливі стосунки між педагогами і вихованцями. Зробити це часом нелегко, оскільки учні, які найбільше потребують індивідуальної виховної роботи, нерідко підозріло ставляться до педагогів. Велике значення при цьому має авторитет вихователя, знання ним вихованців, уміння швидко зорієнтуватися у ситуації, передбачити наслідки своїх дій.

Така робота повинна бути систематичною, спрямовуватися не лише на проведення бесід з конкретного приводу, а й наперед продуманих профілактичних розмов та інших заходів з вихованцями.

В індивідуальній виховній роботі осмислюють і визначають термін педагогічного впливу: розрахований він на отримання очікуваних результатів негайно чи внаслідок тривалого впливу на особистість. В одних випадках реагують на вчинок одразу, в інших — детально аналізують його і лише тоді вирішують, яких заходів виховного впливу вжити.

Методика індивідуального виховного впливу залежить від індивідуальних особливостей учня і його психологічного стану, темпераменту. В кожному конкретному випадку слід створити педагогічну ситуацію, яка б сприяла формуванню позитивних якостей чи усуненню негативних. Індивідуальний виховний вплив здійснюють через безпосередній вплив педагога на особистість учня або через колектив. Ці способи взаємопов'язані, взаємодоповнюють один одного. Безпосередній виховний вплив на вихованця педагог здійснює наодинці з ним або в присутності учнів, батьків, педагогів (що посилює виховний вплив, проте зловживати цим не слід, оскільки страждає почуття гідності дитини). В опосередкованому впливі на вихованця між ним і педагогом з'являється нова ланка — колектив. Вплив колективу може бути відкритий (вихователь явно ставить перед ним завдання впливу на конкретного учня), або прихований (завдання ставиться з таким розрахунком, що його виконання колективом само по собі позитивно вплине на учня). У першому випадку вихованець знає, що виховний вплив спрямований на нього, у другому — і він, і колектив можуть лише здогадуватися про це.

В індивідуальній виховній роботі необхідно передбачити координування впливів на учня педагогів, батьків і колективу. Така координація здійснюється за умови щоденного аналізу результатів виховного впливу, обміну думками з питань життя і діяльності вихованців.

Для успішного ведення цієї роботи потрібне її планування, що враховує характеристики особистості й передбачувані результати виховного впливу (проект особистості). Це дає змогу управляти процесом виховання, координувати всі виховні впливи, поглиблювати й розширювати цілі та завдання виховання. Наявність проекту на кожного (чи хоча б на педагогічне занедбаного) вихованця робить індивідуальну роботу педагогічне доцільною, цілеспрямованою.

В індивідуальній виховній роботі використовують позакласне читання, колекціонування, гру на музичних інструментах, вишивання, малювання тощо. Індивідуальні форми роботи нерідко пов'язують з груповими і фронтальними.

Позакласне читання має на меті формування в учнів здорових читацьких інтересів, вироблення культури читання. Педагог повинен пояснити дітям та їх батькам, що і як слід читати, скільки відводити часу на позакласне читання залежно від вікових та індивідуальних особливостей. Важливо, щоб читання літератури було системним. Складаючи індивідуальний план читача, слід враховувати вимоги до читання в конкретному класі. На матеріалі прочитаних книг доцільно проводити бесіди, під час яких учні матимуть можливість обмінятися думками про улюблені твори.

Корисно привчити дітей складати відгуки на прочитані книги.

Бажана в класі й бібліотечка. Вона може складатися з книг шкільної бібліотеки і особистих книг учнів. Психологічний аспект значення такої бібліотеки полягає в тому, що книги постійно в полі зору учнів.

Особливої уваги потребують учні, які мало читають, і ті, хто читає безсистемне. Для них слід цілеспрямовано підбирати книги.

Колекціонування позитивно впливає на загальний розвиток учнів, навчальну діяльність і поведінку, розширює кругозір і пізнавальні інтереси, формує дослідницькі навички, виховує цілеспрямованість і наполегливість. Найчастіше школярі захоплюються колекціонуванням марок (філателія), монет (нумізматика), художніх листівок, плакатів, репродукцій, рідше збиранням колекцій мінералів, плодів і насіння. Педагог повинен насамперед з'ясувати, кого і який вид колекціонування приваблює, яку мету ставить кожен колекціонер, які має досягнення, з якими труднощами -стикається, якої допомоги потребує, і на підставі цих спостережень планувати роботу з учнівського колекціонування. В одному випадку потрібно роз'яснити мету і значення колекціонування, в другому — дати правильне спрямування, в третьому — допомогти практично щодо збирання, оформлення і збереження матеріалів. Корисно організувати в класі виставки і огляди учнівських колекцій, повідомляючи про це заздалегідь. Всі експонати попередньо переглядає актив класу за участю педагога, відтак складають план проведення виставки. Вчитель чи хтось із школярів готує вступне й підсумкове слово. Учасники виставки мають коментувати експонати.

Ефективність масових, групових та індивідуальних форм виховання зростає за умови, що вони приведені у певну систему, пов'язані між собою і доповнюють одна одну.