Батьківська світлиця

 

Шановні батьки!

Ваші діти є гордістю нашого ліцею! Ми високо цінуємо ваше батьківське піклування, підтримку та небайдуже ставлення до нагальних потреб школи.

Сподіваємося, що й надалі спільними зусиллями ми будемо успішно працювати над вирішенням найактуальнішої проблеми сучасності - вихованні майбутньої еліти нашої держави.

Бажаємо Вам міцного здоров'я, життєдайної енергії, мудрості й терпіння у благородній справі виховання дітей.

Педагогічний колектив школи

Ми пропонуємо Вашій увазі сторінку, яка зроблена спеціально для Вас. Вона так і називається "Сторінка для батьків".

Пам’ятка для батьків щодо спілкування з дітьми,які мають емоційні труднощі

 

1. Емоції виникають у процесі взаємодії з навколишнім світом. Необхідно навчити дитину адекватно реагувати на певні ситуації та явища зовнішнього середовища.

2.Не існує поганих і хороших емоцій, і дорослий у взаємодії з дитиною повинен постійно звертатись до доступних  їй рівнів організації емоційної сфери.

3.Почуття дитини не можна оцінювати, не слід вимагати, щоб вона не переживала те, що вона переживає.  Як правило, бурхливі афективні реакції – це результат тривалого стримування емоцій.

4.Потрібно навчити дитину усвідомлювати свої почуття, емоції, виявляти їх у культурних формах, спонукати до розмови про свої почуття.

5.Не слід вчити дитину пригнічувати власні емоції. Завдання дорослих полягає в тому, щоб навчити правильно спрямовувати, виявляти свої почуття.

6.Не слід у процесі занять з важкими дітьми намагатися цілком ізолювати дитину від негативних переживань. Це неможливо зробити в повсякденному житті, і штучне створення «тепличних умов» тільки тимчасово вирішує проблему.

7.Треба враховувати не просто модальність емоцій (негативні чи позитивні), а й їхню інтенсивність. Надлишок одноманітних емоцій спричиняє негативні явища.

8.Для профілактики емоційного напруження слід долучати дитину до різних видів діяльності. Корисним для емоційного розслаблення є застосування гумору.

9.З метою ліквідації негативнтх емоцій потрібно спрямовувати їх у творче русло: мистецтво, поезію, літературу, музику чи заняття танцями.

10.Ефективність навчання дитини володіти своїми емоційними станами значною мірою залежить від особливостей її ставлення до себе. Завищена чи занижена самооцінка суттєво погіршує самопочуття дитини, створює бар’єри для необхідних змін. У таких випадках потрібно починати роботу з корекції ставлення до себе, учнівської самооцінки.

Поради батькам першокласників

  Хотілося сказати кілька слів не про дітей, а про нас, дорослих, про наше ставлення до їхніх успіхів, до їхніх невдач. Шкода, але ми, батьки, часто нетерплячі та егоїстичні, хоча виправдовуємося «хорошими намірами». Але, якими б не були віправдання, наше роздратування, крики, з’ясування стосунків, покарання – все це додаткові стресові ситуації, постійний дитячий біль від непорозуміння та образи. Чим більші наші старання, чим більше уваги ми приділяємо дітям, тим вищий батьківський рівень домагань, тим більша надія і бажаніша нагорода – відмінні оцінки…

    Велике значення для психічного та фізичного здоров’я вашої дитини має правильний режим дня.

 

Поради для правильного режиму дня

 1. 12 годин сну з урахуванням обіднього (1-1,5 годин) для відновлення сил.

2.Після школи не спішить садити дитину за уроки, їй необхідно 2-3 години відпочити (обідній сон). Найпродуктивніший час для приготування уроків – з 15 до 16 години. Заняття ввечері безрезультатні, завтра доведеться все починати спочатку.

3.Не змушуйте дитину готувати уроки за один раз. Після 20 хв. занять  необхідно 10-15 хв. «перерви».

4.Під час приготування уроків не сидіть над дитиною, давайте можливість їй попрацювати самостійно, але якщо потрібна ваша допомога, наберіться терпіння. Необхідні спокійний тон та підтримка («не хвилюйся», «давай з’ясуємо разом», «я тобі допоможу»), похвала, навіть якщо щось не вдається. Не акцентуйте увагу на оцінках («не дарма з письма в тебе одні «2» та «3»).

 Якщо ви дотримаєтеся порад у вихованні, ваша дитина виросте врівноваженою та спокійною. Успіхів вам!

 

Сім основних правил батьківської поведінки в організації навчання

1.  Сприяйте дитячій автономності (самостійності). Чим більше ви її (самостійності)вимагаєте в усіх сферах повсякденного життя, тим краще зможе ваша дитина працюватиме з почуттям відповідальності у шкільній сфері. Автономне (самостійне) навчання є тією метою, в напрямку якої ви маєте працювати, тому що самостійність є найважливішим елементом ефективного й тривалого процесу навчання. Хваліть свою дитину за самостійні дії, наприклад, за самостійне розпізнавання помилок.

2.   Якщо ваша дитина потребує допомоги, спонукайте її до того, щоб вона сама знайшла шляхи її розв’язання. Допоможіть їй завдяки підказкам, наприклад, вказівка на довідники, генерування  правил, відгадування ребусів, що може сприяти розв’язанню проблеми. Але не подавайте саме розв’язання. Не спонукайте свою дитину тільки до одного шляху розв’язання.

3.Дайте своїй дитині можливість попрацювати над матеріалом удома.

4.  Визнайте досягнення дитини. Хваліть (заохочуйте), а не докоряйте. Це краще, ніж ниття, нагадування та інші покарання. Звертайте увагу на те, щоб не обмежувати похвалу критикою («дев’ять», звичайно, чудово, але без двох помилок це могла б бути «дванадцятка»).

5.Не ставте перед своєю дитиною завищених вимог, щоб вони не були суворішими за вимоги вчителя.

6.  Будьте, як вихователь, зразком у поведіні. Вимагайте від своєї дитини не більше, ніж від себе самого. Дитина, яка, наприклад, бачить своїх батьків за читанням, швидше сама почне читати, ніж дитина, батьки якої часто сидять перед телевізором.

7. Говоріть позитивно про школу, вчителів та предмети. Вашій дитині досить того, що вона долає свої особисті упередження щодо школи.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ВИХОВАННЯ І НАВЧАННЯ ПІДЛІТКІВ.

 Без сумніву, дитина набуває впевненості в собі під впливом батьківської любові. Способи продемонструвати вашу любов до дітей можуть бути різноманітними. Говоріть частіше, що ви їх любите, обіймайте, цілуйте. Якщо ви вважаєте, що такі ласки доступні тільки дітям, ви глибоко помиляєтеся. Дорослі діти мають не меншу потребу в цьому. Це обґрунтоване побоювання, але є чимало способів показати їм свою любов! Частіше організовуйте виїзди на природу, на дачу, відвідування кафе і просто пішохідні прогулянки. Ви зможете перейнятися інтересами вашого сина або дочки, поділитися своїм життєвим досвідом. Це сприяє встановленню довірчих взаємин.

Долучайте дітей до трудових сімейних заходів. Це допоможе дітям відчути, що їм довіряють і цінують їх як серйозних партнерів.

Виявляйте глибоку цікавість до навчання ваших дітей. Допоможіть їм підготувати виступ або разом зробіть екскурсію складними математичними правилами. Успіх у навчанні та інших справах підніме батьківський авторитет в очах дітей. Ви станете їхніми героями. Намагайтеся помічати позитивні зміни в характері дитини, не забудьте висловити своє схвалення.

Проаналізуйте, як часто на запитання або прохання дитини ви відповідаєте: “Почекай, я зараз зайнятий (зайнята)”.

Коли ви уважні до дітей, вони розуміють, що ви цінуєте їх. А коли неуважні, вони наче чують: “ Я люблю тебе, але інші речі мені дорожчі. Не настільки ти і важливий”. Звичайно, є моменти, коли неможливо відкласти розпочате, і ви не можете поспілкуватися з дітьми. Але суть у тому, що є багато ситуацій, коли ви можете перерватися, якщо справді захочете. У таких випадках ваш вчинок допоможе дитині усвідомити: вона вам справді дорога. І коли трапиться, що ви не зможете задовольнити прохання дитини, ваша відмова не матиме негативного впливу. Як бачите, ми підійшли до такого висновку, що слово “ любов” пишеться так: ч-а-с.

І ще: не намагайтеся обдурити дитину! Можна обдурити шахрая, дурня, але дитину не обдуриш. Щоб стати героями, батькам не обов’язково бути ідеальними. Але від них потрібне смирення, терпіння і готовність учитися.

· Коли батьки пам’ятають про схвалення, любов, увагу, вчать відповідальності і виявляють батьківський авторитет, відбуваються дивні речі.

· Коли до дітей ставляться терпимо і справедливо, вони вчаться бути терпимими і справедливими до інших.

· Коли дітям навіюють впевненість у собі, вони вчаться бути спокійними й впевненими.

· Коли до дітей ставляться із замилуванням і похвалою, вони вчаться бачити хороше в інших.

·  Коли діти живуть в атмосфері правдивості, вони дізнаються, що таке справедливість.

·   Коли дорослі схвалюють вчинки дітей, діти вчаться цінувати себе.

·  Коли діти відчувають беззастережну любов, вони вчаться шукати любов у світі.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ІЗ ЗАОХОЧЕННЯ ДИТИНИ В РОДИНІ

 

· Якнайчастіше схвально посміхайтеся своїй дитині: і коли вона миє посуд, і коли робить уроки, і коли спілкується з вами.

· Заохочуйте свою дитину жестами: їй буде завжди тепло й затишно, якщо мама торкнеться неї, а тато схвально обійме або потисне руку.

·   Висловлюйте схвалення найменшому успіху дитини.

· Використовуйте частіше вислови: «ти маєш рацію», «ми згодні з твоєю думкою» - це формує в дитини самоповагу, розвиває самоаналіз і критичність мислення.

·   Даруйте дитині подарунки, але при цьому вчіть, як їх приймати.

·  Формуйте у своїй родині традиції та звичаї заохочення дитини: день народження, іменини, Новий рік, кінець навчального року, 1 Вересня, вдалий виступ, сюрпризи, привітання тощо.

·  Вчіть свою дитину бути вдячною за будь-які прояви увагу незалежно від вартості подарунку.

·  Для заохочення своєї дитини використовуйте не тільки матеріальні подарунки, але й моральні заохочення, придумані вами, які згодом стануть реліквією в архіві родини вашої дитини: подяки власного виготовлення, вірші, газети й дружні шаржі тощо.

·  Якщо ви хочете використати як заохочення гроші, надайте дитині можливість учитися розпоряджатися ними розумно.

·  Якщо дитина заохочується грошима, ви повинні знати, яким чином вона ними розпорядилася, обговоріть це з нею.

·    Дозволяйте своїй дитині мати кишенькові гроші, але не залишайте їх витрачення без аналізу самою дитиною та вами.

· Якщо вашій дитині дарують подарунки, ніколи не обговорюйте з нею їхню вартість або цінність: це може призвести до серйозних моральних проблем.

· Вчіть свою дитину розуміти й цінувати заохочення батьків.

· Пам’ятайте! Ваші увага, любов, дружня участь і прихильність можуть зробити для вашої дитини більше, ніж найдорожчий подарунок1 Рани приниження й знущання не гояться роками, шрами байдужості й ігнорування залишаються на все життя!