Національно-патріотичне виховання

 Формування системи національно-патріотичного виховання учнівської молоді в умовах сучасної школи.

Виховує кожна хвилина життя

та кожен куточок землі,

кожна людина з якою особа,

яка формується, стикається

часом ніби випадково, мимохідь.

В. Сухомлинський.

Історична доля української нації складається так, що в період відновлення своєї державності український національний організм вступив ослабленим мужньою, багатовіковою та збройною боротьбою за національне визволення та відновлення своєї державності, довготривалим перебуванням у підневільному стані, коли планово винищували українську духовну та інтелектуальну еліту, організовували нелюдські експерименти та голодомори.

У всі часи та й всіх народів світу серед важливих факторів формування національної самосвідомості була жива пам’ять про національних героїв, що передавалися з уст в уста, від дідів та батьків до синів та онуків, на основі якої народ витворював для себе національно-ідеальні типи, яких огортали ореолом святості, на вчинках яких вчилися, дії яких наслідували молоді покоління.

Стрижнем усієї системи виховання в Україні є національна ідея, яка відіграє роль об’єднуючого, консолідуючого фактора у суспільному розвиткові, спрямованого на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина своєї держави. Національний характер виховання полягає у формуванні молодої людини як громадянина України незалежно від етнічної приналежності.

Головна мета проекту «Україна - єдина країна», який запроваджено в школі набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді, незалежно від національної належності, рис громадянина Української держави, розвиненої духовності, моральної, художньо- естетичної, правової, трудової, екологічної культури. Завдання проекту:

• Забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних та власних інтересів;
• Формування національної свідомості і людської гідності, любові до рідної землі, родини, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати;
• Забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, старших, культури та історії рідного народу;
• Формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови;
• Виховання духовної культури особистості та створення умов для вільного формування нею власної світоглядної позиції;
• Культивування найкращих рис української ментальності - працьовитості, індивідуальної свободи, глибокого зв’язку з природою, толерантності, поваги до жінки, любові до рідної землі;
• Забезпечення високої художньо-естетичної культури, розвиток естетичних потреб і почуттів;
• Створення достатньої організаційної, кадрової, науково-методичної, матеріально-технічної бази для забезпечення оптимальної ефективності процесу вивчення української мови та літератури з метою досягнення високого рівня володіння нею випускника.

Мета проекту: Становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудову­вати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднан­ню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві.

  

Пошуковий	Визначення теми, аналіз проблеми, постановка мети, обговорення методів дослідження.
Аналітичний	Аналіз вхідної інформації, пошук оптимального способу дослідження мети проекту, побудова алгоритму діяльності.
Практичний	Виконання запланованих кроків.
Презентаційний	Оформлення остаточних результатів.

Характеристика проекту:

 За кінцевим результатом: практико-орієнтованим;

 За кількістю учасників: колективний;

 За тривалістю: середньотривалий;

 За характером контактів: внутрішній.

Домінуючий у проекті вид діяльності: творчий

Предметно-змістовий напрямок: міжпредметний (українська мова,

література, історія, музичне мистецтво, образотворче мистецтво, фізична культура тощо)

Характер координування проекту: безпосередній.

Характер взаємозв’язків - серед  педагогічного колективу, учнів школи та їхніх батьків.

Кількість учасників проекту: особистісні, парні, групові.

Методи: розповідь; діалог; спостереження; полеміка; бесіда; театралізована гра; моделю­вання навчальних ситуацій.

Форми: місячники; класні години; експози­ції; зустрічі з ветеранами; спартакіади; акції; концерти; творчі конкурси, вікторини, дис­пути; екскурсії; навчально-тренувальні збори старшокласників; літературно-музичні компо­зиції; пошукова робота.

Вибираючи форми і методи національно-патріотичного виховання, слід ураховувати психологічні та вікові особливості шко­лярів.

 

Форми виховної роботи у 5-8-х класах: класні збори, ко­лективні творчі справи, уроки мужності, акції, правові вік­торини, ситуаційно-рольові ігри.

Форми виховної роботи у 9-11-х класах: симуляційні ігри, правові тренінги, диспути, конференції, проекти, уроки-реквієми.

Ці та інші форми роботи вимагають організації міжособистісного інтерактивного спілкування в різних видах соціально значущої діяль­ності (методи педагогічно­го впливу, методи соціальної взаємодії, методи самоорга­нізації життєдіяльності шко­лярів). Залучення дітей до участі в різноманітних су­спільно корисних справах, сприяє розвитку в них гро­мадської активності, патрі­отичної свідомості, відпові­дальності та мужності, готовності працювати на користь Батьківщини, захищати та зміцнювати її міжнародний авторитет.

Технологічний продукт:

 сформуються цілісні уявлень школяра про національні традиції українського народу, суспільство, державу, красу української мови, національних пісень, танців, поезії тощо;

 учасники проектної діяльності оволодіють вмінням успішної взаємодії з учителями, батьками, представниками творчих професій;

діти отримають можливості на практиці відчути атмосферу української культурної спадщини;

залучаться до колективної діяльності (співпраці в команді)

Очікувані результати

   Покращення мовно-літературної грамотності учнів;

   Підтримка обдарованих школярів;

   Підвищення якості освіти.

ПЛАНУВАННЯ ЗАВДАНЬ І РЕАЛІЗАЦІЯ:

Заходи, спрямовані на національно-патріотичне виховання в урочний час

№ п/п	Заходи			Термін		Виконавці, відповідальні
1.	Проведення факультативних занять із патріо­тичної тематики			Протягом року		Вчителі предметники
2.	Проведення бібліотечних уроків із патріотич­ної тематики			Протягом року		Бібліотекар школи
3.	Проведення уроків історії, літератури, сус­пільствознавства, музичного мистецтва, образотворчого мистецтва, основ здоров я, основ захисту Вітчизни з патріотичної тематики.			Протягом року		Вчителі-предметники
Виховання патріотизму в позаурочний час.Проведення масових загальношкільних заходів
1.	Проведення місячників громадянського, національно-патріотичного виховання			Жовтень, лютий, травень		Заступник директора з виховної роботи
2.	Заходи присвячені перемозі над німецько-фа­шистськими загарбниками. (Визволення Украї­ни та свого населеного пункту від німецько-фа­шистських загарбників )			Жовтень, березень, травень		Педагог-організатор
3.	Зустрічі з учасниками Другої світової війни, героїв тилу, воїнами-інтернаціоналістами, учасниками АТО			Протягом року		Класоводи, класні керівники
4.	Конкурси читців «Мова моя калинова», «Со­борна Україна», «Нащадки перемоги», «Про що співає Земля»		Листопад, січень, березень				Бібліотекар школи, класні керівники, вчителі словесники
5.	Конкурс строю та пісні «Козацькому роду нема переводу»		Жовтень				Педагог-організатор, класні керівники, учитель основ захисту Вітчизни
6.	Фестиваль політкультурності		Грудень				Класні керівники, педагог-організатор
7.	Конкурси малюнків із патріотичної тематики		Протягом року				Вчитель образотворчого мистецтва
8.	Конкурс інсценованої військової пісні		Грудень				Класні керівники, вчитель музичного мистецтва, педагог організатор
9.	Фотоконкурс «Моя Україна», «Куточки рідного села»		Протягом року				Педагог-організатор, заступник директора з виховної роботи
10.	Акції «Ветеран живе поруч», «Від щирого серця»		Протягом року				Педагог-організатор, заступник директора з виховної роботи
Робота педагогічного колективу з учнівськими  колективами
1.	Години спілкування Г/с "Дивись, не забудь: людиною будь” (6 клас). Г/с "Козацькому роду, нема переводу” (7 клас). Г/с "Україно! Ти моя Молитва” (8-10 класи). Г/с "Моя рідна Україна” (1 клас). Г/с "Вірю в соборну Україну” (10 клас). Г/с "Моя земля – земля моїх батьків” (4 клас). Г/с "Історія кожного – літопис нашого краю” (3 клас). Г/с "Український вертеп” (11 клас). Г/с «Моя мова веселкова». Бесіда для учнів 1 - 4 класів Г/с «Калина з маминої пісні» ,5 - 8 класів Виховна година для учнів Г/с «Мій рідний край – моє село!» - 5 клас Г/с «У ріднім краї серце співає – одна Україна – і двох не буває! » - 9-11 класи Г/с «Державний прапор України – святиня народу» - 7-8 класи Г/с «Я – громадянин своєї держави» - 10-11 класи Г/с «У єдності наша сила: День Соборності України» - 9-11 класи		Вересень - травень				Класоводи, класні керівники
2.	РОДИННІ СВЯТА Р/с "Матусю рідненька, ти все на світі знаєш” (2-3 клас). Р/с "Шануй батька й матір своїх” (1-6 класи). Р/с "Родовідне дерево моєї родини” (1-6 класи). "Пам'ять родоводу” (5-8 класи). "День родини” (1-2 класи).		Березень				Класоводи, класні керівники
3.	ВІДНОВЛЮЄМО НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ 3-4 кл. – Ремесла мого села (зустрічі з майстрами села)  2-7 кл. - „Любимо ми Україну, знаємо пісню її солов’їну”  пісенний конкурс 8-9 кл. - Зустрічі у творчій майстерні «Митці мого села» 9-11 кл. «Історія українського козацтва» (Конференція) 9-11 кл. «Славні імена земляків» (Зустріч-презентація)		Грудень-березень				Класоводи, класні керівники
4.	ІНТЕГРОВАНІ ВИХОВНІ ЗАХОДИ 8 кл. - „Мій край - моя історія жива” - літературний журнал 10-11 кл. - „Молитва за Україну”  1-4 кл.  вчителі фізичного виховання школи - «Козацькі розваги» Виставка книг та дитячих малюнків «Моя Україна – єдина країна» 9-11 кл. загальношкільний захід ««Духовна єдність поколінь – минулих, сучасних і майбутніх» 10-11 кл. інтелектуальна гра «Всім серцем любіть Україну свою» Розважально-інтелектуальна гра «Живи, Україно! Живи для краси, і сили, і слави, і волі» 7-11 класи презентація творчих робіт «Моя країна - Україна»		Вересень-квітень				Класоводи, класні керівники, педагог-організатор, заступник директора з виховної роботи, вчителі- предметники
Екскурсійно—туристична діяльність
1.	Організація екскурсій по населеному пункту	Протягом року					Класні керівники
2.	Організація еколого-туристичних походів	Протягом року					Класні керівники, ке­рівник гуртка «Спортивний туризм»
Фізкультурно-оздоровча та військово-спортивна діяльність
1.	Проведення Дня здоров'я	Двічі на рік					Заступник директора з виховної роботи, вчителі фізкультури, педагог-організатор
2.	Проведення спортивних змагань до Дня захис­ника Вітчизни та Дня Збройних сил України	Жовтень, грудень					Педагог-організатрр, вчителі фізкультури
3.	Участь у спортивних турнірах із футболу, бас­кетболу, волейболу, легкої атлетики, стрільби	Протягом року					Вчителі фізкультури
4.	Спортивне орієнтування	Квітень					Вчителі фізкультури
Краєзнавство
1.	Проведення тематичних класних годин з істо­рії свого населеного пункту та його вулиць	Протягом року					Класоводи, класні керівники, вчителі суспільних дисциплін
2.	Зустрічі з видатними людьми рідного села	Протягом року					Класоводи, класні керівники, вчителі суспільних дисциплін
3.	Пошукові, проектні роботи з історії, природи, культури рідної країни	Протягом року					Вчителі-предметники
4.	Робота куточка бойової слави	Протягом року					Керівник музею
Суспільно-корисна праця
1.	Конкурс «Мій затишний і чистий клас»				Протягом року			Класоводи, класні керівники
2.	Організація прибирання та озеленення шкіль­ної території. Проект «Парад квітів біля школи»				Протягом року			Класоводи, класні керівники, вчитель трудового навчання
3.	Організація прибирання території біля пам'ятників воїнам визволителям, пам’ятних знаків вшанування жертв голодомору та тих хто загинув за свободу України				Протягом року			Класні керівники, вчитель трудового виховання
4.	Надання допомоги ветеранам війни та учасни­кам бойових дій				Протягом року			Заступник директора з виховної роботи, педагог- організатор
Методичне забезпечення
1.	Створення CD-, аудіо-, кіно-, відеотеки патріо­тичної тематики							Заступник директора з виховної роботи
2.	Розробка сценаріїв традиційних заходів національно-патріотичної тематики							Заступник директора з виховної роботи, педагог-організатор, класоводи, класні керівники
3.	Висвітлення досвіду роботи з вихованцями школи в засобах масової інформації та на сайті школи							Центр «Новини»
4.	Поповнення бібліотечного фонду літературою патріотичного змісту							Бібліотекар школи

 

Структура діяльності класного керівника під час роботи над проектом
№ з/п	Етапи діяльності	Учні, вчителі, батьки	Педагог- організатор	Способи організації взаємодії
1	Підготовка. Визначення теми та мети проекту	Обговорення пошук інформації	Розповідає про задум, мотивує, допомагає у визначенні завдань	Навчальний діалог
2	Планування	Формулюють завдання, обговорюють їх	Коригує, пропонує ідеї, висуває пропозиції	Навчальний діалог
3	Прийняття рішень	Обирають оптимальний варіант	Спостерігає, непрямо керує діяльністю	Ситуація вільного вибору, дискусія
4	Збір інформації	Збирають інформацію	Спостерігає, непрямо керує діяльністю	Ситуація вільного вибору
5	Аналіз інформації, створення виховного продукту	Аналізують інформацію, проводять репетиції	Спостерігає, коригує, радить	Ситуація вільного вибору, репетиція
6	Захист проектів, колективний аналіз	Презентують проекти, проводять концерти, конкурси, вистави, оцінюють зусилля, використані можливості, творчий підхід	Обговорює разом з дітьми	Організація свят, конкурсів, змагань тощо.

 Методичні рекомендації для класних керівників призначені для роботи з дітьми шкільного віку щодо даного проекту

1.Наявність значущої в дослідницькому плані  

проблеми, що по­требує інтегрованих знань, 

дослідницького пошуку.

2.Самостійна діяльність учнів. Вона може бути 

груповою, парною чи індивідуальною.

3.Використання дослідницьких методів.

4.Структурування змістової частини проекту із 

зазначенням по­етапних результатів.

5.Проектна діяльність завершується реальним 

практичним резуль­татом.

6. Матеріали дослідження 

оформляються у вигляді альбому, збір­ника, плану-

карти, фільму, виставки, путівника тощо.

7.Відбувається публічний захист проекту (презентація).

8.За підсумками роботи здій­снюється ґрунтовний аналіз проектних дій та виготовленого продук­ту. Якщо потрібно, пропонуються корективи, дається оцінка, виро­бляються пропозиції та рекомендації щодо можливого використання проектного продукту.

 Патріотичне виховання — це сфера духовного життя, яка проникає до всього, що пізнає, що здійснює, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується.

В. Сухомлинський

Сьогодні Україна проживає один із найсуворіших періодів становлен­ня та розвитку. Відбувається випробовування народу на стійкість, муж­ність, порядність. Саме в такі періоди загартовується сила і дух нації, ви­кристалізовуються її цінності, торується нелегкий шлях до суверенності.

З урахуванням суспільно-політичної ситуації, що склалася в Украї­ні, дедалі більшої актуальності набуває виховання в молодого поколін­ня почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнен­ня країни, активної громадянської позиції тощо. За умов поліетнічної держави патріотичне виховання має сприяти цілісності, соборності України, що є підґрунтям української національної ідеї. Визначальною рисою українського патріотизму має бути його дієвість, спроможна перетворювати почуття на конкретні справи та вчинки на користь держави. Справжній патріот повинен мати активну життєву позицію, своїми справами та способом життя сприяти якісним змінам ситуації в країні на краще. Для формування -такої свідомості особистості має бути успішно реалізована цілісна система патріотичного виховання.

Патріотизм — складне та багатогранне поняття, один із найваж­ливіших компонентів індивідуального та суспільного способу життя.

На особистісному рівні патріотизм виявляється у свідомості люди­ни, її моральних ідеалах і цінностях, реальній поведінці та вчинках. Це звичайний моральний стан життя людини. Він виявляється не лише в незвичайних ситуаціях, але й у повсякденному виконанні особисті­стю своєї роботи, яка приносить користь і людині, і суспільству. Отже, суб’єктом — носієм патріотизму є сама людина. Завдяки її творчій праці, любові, відданості розвивається почуття патріотизму.

Важливою ланкою патріотичного становлен­ня громадянина України є освіта, тому що вона — єдиний соціальний інститут, через який прохо­дить кожна людина з набуттям при цьому кон­кретних рис особистості, фахівця та громадянина.

Патріотичне виховання дітей та учнівської молоді — це комплексна, системна та цілеспрямова­на діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, школи, інтпих соціальних інститу­тів щодо формування у молодого покоління висо­кої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, го­товності до виконання громадянського та конститу­ційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становлен­ню її як правової, демократичної, соціальної держави.

Зміст методичної роботи в контексті націо- нально-патріотичного виховання має визначатись як загальною метою виховання патріотизму учнів, так і конкретними завданнями, які відповідали б реальному рівню готовності педагогів до здійснен­ня діяльності у цьому аспекті та є комплексом культурологічних, методологічних, педагогічних і методичних проблем, розв’язання яких забезпе­чуватиме досягнення визначених цілей і завдань підготовки педагогів до національно-патріотично­го виховання учнів.

Рахнівсько-Лісовий ліцей впроваджує ті тех­нології, форми, методи, які найкраще сприятимуть реалізації виховного потенціалу закладу та ство­рюватимуть умови для формування і становлення учня як громадянина-патріота, здатного розбудову­вати суверенну Україну, творити себе та своє життя.

Ми усвідомлюємо, що без розвитку люд­ської гідності, громадянськості, патріотизму, чес­ності, толерантності, працьовитості не може бути ні вільної особистості, ні добробуту українського народу, ні правової держави, ні рівноправної інте­грації до європейського співтовариства.